Без науки ні кроку вперед!

Без науки ні кроку вперед!

Яким би було людство без науки? Ніяким – його б просто не було! Весь час людство стикається з різного роду потребами і весь час їх вирішує за допомогою науки. Дивина в тому, що наука, як і війна, є справою молодих.

Наука –  це те, що доступне практично кожному. Але кожен бажає знайти собі завдання до душі. Тому й постараємося вам розповісти про студентську науку УДХТУ.

Науково-дослідна робота зі студентами проводиться за двома напрямками. Перший – робота з науковою літературою. Другий – це експериментальні дослідження у рамках існуючих на кафедрах наукових напрямів.

На кафедрі неорганічної хімії УДХТУ працює єдина в Україні наукова лабораторія, яка займається отриманням і дослідженням сполук ренію.

Завідувач кафедри неорганічної хімії, д.х.н., професор Штеменко Олександр Васильович бере участь у роботі Міжнародного біохімічного суспільства і конференції Metal ions in biology and medicine: у 2006 році у Лісабоні (Португалія), у 2007 році – у Відні (Австрія), у 2008 році –  у Бастії (Франція). Окрім вказаних наукових центрів, встановлені плідні зв’язки з Автономним університетом (Мадрид, Іспанія) та Антираковим центром (Бастія, Франція).

Пріоритетним напрямом є проведення робіт по розробці та удосконаленню методів цілеспрямованого синтезу комплексних сполук перехідних металів з можливою біологічною активністю, у тому числі антираковою. Результатом таких досліджень стало відкриття системи «Реній-Платина», сполучення яких при спільному використанні здатні повністю знищити ракові клітини. Така система має низьку токсичність на відміну від інших платинових препаратів, які використовують зараз у хіміотерапії.

Іншим напрямом наукових досліджень кафедри є здобуття покриттів, стійких до дії агресивних середовищ і високих температур. Це дозволяє використовувати їх навіть при виготовленні сопел космічних ракет.

До керівництва темами студентських наукових робіт залучаються всі викладачі, абсолютна більшість яких є докторами і кандидатами хімічних наук. Наслідком такої науково-дослідницької діяльності є сумісні з викладачами наукові публікації, співавторство у доповідях на наукових сесіях університетів, міжкафедральних семінарах, конференціях  різного рівня тощо. Наукові дослідження, що проводяться на кафедрі, є базою для студентських курсових, магістерських та бакалаврських робіт.

Відмітимо, що нам вдалося розпитати деяких студентів про те, як їм живеться в лабораторії  на кафедрі неорганічної хімії.

Білоус Валентин, гр. 3-РЕ-79

У Валентина спадкова любов до хімії: старший брат вчився у Хімтех’у та обожнював хімію. Маленький Валентин спостерігав за його діями, за процесом проведення хімічних реакцій. Це його зацікавило. Спочатку Валентин серйозно не планував займатися хімією, хоча й приймав участь у районних та обласних олімпіадах з хімії, коли навчався у школі.

У дитинстві Валентин мріяв бути «борцем за природу», тому дізнавшись, що в УДХТУ готують екологів, прийшов та записався… але на іншу спеціальність.

Про те, що можна прийти спробувати займатися науково-дослідною роботою на кафедрі неорганічної хімії, Валентин дізнався на лекції з неорганічної хімії, коли був ще на першому курсі. Олександр Васильович дуже цікаво розповідав про сполуки перехідних металів.

Але остаточно піти займатися науково-дослідною роботою Валентин вирішив після того, як його друг Максим Саліч (який вчився на одному з ним потоці та вже займався дослідженнями на кафедрі н/х) порадив не загубити таку можливість.

Олександр Васильович привів Валентина до Голіченка Олександра Анатолійовича. Першою спробою було насищення спирту соляною кислотою. Валентину подобається те, що немає такого: один як «посудомийка», а інший – «хімік-синтетик». За порядком слідкують всі: «одним словом, коллектив! Причём женский!». Валентину до вподоби спілкування з дуже цікавими людьми, як з іншими студентами, так й з викладачами, співробітниками кафедри неорганічної хімії. «На кафедре н/х хорошие наставники. Не каждый преподаватель - наставник для меня!», – вважає Валентин.

Напрямок досліджень Валентина – синтез комплексів ренію з хлоруксусною кислотою. Натрієва сіль хлоруксусної кислоти – це загальноприйнятий антираковий засіб. «Тема рения очень интересна. Приятно синтезировать то, что раньше ещё не изучали!». 

Орєшина Катерина, гр. 3-РЕ-79

           

Як і Валентин Білоус, Катерина дізналася про науково-дослідну роботу на кафедрі н/х на лекції з неорганічної хімії, займаючись на першому курсі. ЇЇ це дуже зацікавило: «Хотелось попробовать свои силы, научиться чему-то новому». Катерині подобається на кафедрі колектив та атмосфера наукової діяльності. «Каждый день можно узнать что-то новое, интересное».

Займається синтезом комплексних сполук ренію з амінокислотами.

Нікіфорова Ганна, гр. 3-РЕ-79

«Решила прийти после лекции Александра Васильевича, где он рассказал о научных исследованиях, которые проводятся на кафедре, и пригласил заинтересованных студентов попробовать свои силы в этой области.

Нравится то, что на кафедре работают замечательные специалисты, от которых я получаю ценный опыт. Дружеская атмосфера коллектива. Возможность получить дополнительные знания, о которых не всегда можно узнать из лекций.

С моим руководителем Егоровой Диной Евгениевной занимаемся созданием липосомной формы кластерных соединений дирения(III), которые решают проблему снижения токсичности противоопуховолевых препаратов и направленной доставки их к клетке-мишени; исследованием механизма взаимодействия кластеров с нуклеиновыми основаниями ДНК и фосфолипидами».

Саліч Максим, гр. 3-Н-77

Максим Саліч полюбив хімію ще у школі. Почувши у медіа про школу Юних хіміків, Максим записався до неї. Згодом у старших класах він займався у спецгрупі з хімії. Заняття вела Вєчєрова Валентина Володимирівна.

Не вагаючись, Максим обрав вищий навчальний заклад та майбутню спеціальність: «Химия в УГХТУ намного лучше, чем в других университетах. На мой взгляд, здесь дают более прикладную химию. Своеобразный синтез химика и инженера. В других вузах – только теоретические высоты, которые некуда деть!». Максима приваблює робочий колектив.

Максим займається рекуперацією відходів ренію. Реній – це дорогуватий метал. Тому його отримують при переробці сировини та з відходів, які виникають у процесі досліджень на кафедрі.

Ізюмський Максим, гр. 4-РЕ-70

«Я дуже люблю хімію. Полюбив ще зі школи.», – визнає Максим Ізюмський.

Коли на першому курсі Максим зайняв призове місце на олімпіаді з н/х, йому запропонували спробувати займатися науково-дослідною роботою на кафедрі неорганічної хімії. Він зрозумів, що це перспективно та цікаво. «Занимаюсь редкостью, экзотикой. Найдите кого-нибудь ещё, кто б занимался рением. Это дорогое удовольствие!».

Максиму подобається працювати на кафедрі неорганічної хімії: «Отличный коллектив. Такой ещё нужно поискать!».

Займається дослідженням ренієвих покриттів, каталізом. У майбутньому планує вступити до аспірантури.

Роман Аліна, гр. 4-Н-69

На кафедру неорганічної хімії Роман Аліна прийшла займатися науковою роботою на четвертому курсі. По-перше, тому що завідувач кафедри – д.х.н., професор Штеменко Олександр Васильович. Їй назавжди запам’яталася консультація з неорганічної хімії, коли на одне питання «Чому змінюється колір розчину?» була розказана уся теорія світла. По-друге, Аліна пам’ятає його вражаючі лекції та консультації ще на першому курсі. «Про реній Олександр Васильович так говорив: «Його властивості просто надзвичайні!», – згадує Аліна. По-третє, її цікавлять глибокі знання, які «не треба носити за плечами у мішці».

Аліна проводить наукові дослідження (синтез сполук ренію з амінокислотами, тема нова), які стануть базою для  магістерської та бакалаврської робіт. Планує вступити до аспірантури.

Заблоцька Катерина, гр. 5-ОНС-63

Починаючи з другого курсу Катерина Заблоцька займається науково-дослідною діяльністю на кафедрі неорганічної хімії. «Первым и самым любимым наставником была Маша Рандаревич, которая ещё тогда сама была студенткою гр. 5-РЕ-37. Она меня научила всему, что должен уметь будущий учёный!».

Катерина проводить наукові дослідження (вивчає взаємодію біополімерів з комплексами ренію), які є основою для написання курсових робіт та магістерської роботи. Їй цікаво займатися біокоординаційною хімією. «Результаты исследований, полученные in vitro (т.е. «в пробирке») и in vivo (т.е. в живой природе) можно использовать в медицине, в частности при терапии рака», – розповідає Катерина.

У майбутньому Катерина планує вступити до аспірантури. Вона вважає, що «наука – це відповідь студентам технічних і не тільки ВУЗів «чим займатись», це відповідь на питання «навіщо навчатись?».

Отже, кожен може спробувати свої сили в науковій діяльності. Наука дає змогу нам вибирати, вона перетворює нереальне в звичайне і майбутнє робить сьогоденням. І ще одне: наука – це універсальна річ, яка потрібна завжди і всюди, а її безмежність є непоганою перспективою, бо наука немає меж і значить завжди знайдеться місце для чогось нового. Тож шукайте можливості!

Катерина Заблоцька,

ст. гр. 5-ОНС-63